Карантинник. Спудейський вісник №9 (23.03.20)
Переднє слово
▼
It’s coronatime?
▼
Операція «Евакуація»
▼
Карантинні можливості
▼
15 маст-хевів, щоб пережити карантин
▼
Карантинне, кулінарне!
▼
На порозі…змін?
▼
Що у Грузії вдалося або В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ЇЖТЕ ХІНКАЛІ ВИДЕЛКОЮ!
▼
П’ятивірш
Переднє слово
Добривечір,
дорогі читачі Спудейського!
Сьогодні, ми, як і всі Ви, на карантині. Так, кожному з нас доводиться жити іншим життям, проводити більше часу удома, менше спілкуватися з друзями, дистанційно працювати та навчатися. Усе це через пандемію коронавірусу, під прицілом котрої опинився весь світ. Лікарі, вчені, уряди всюди працюють над припиненням поширення хвороби, лікуванням інфікованих і винайденням противірусної вакцини. Здоров’я - наша спільна відповідальність, адже йдеться про здоров’я власне та оточення.
Щоб розбавити ваші схожі будні ми видаємо наш випуск «Карантинник». Тут ми зібрали об’єктивні відомості про вірус та поради, як себе вберегти. Наша команда підготувала статті з різноманітними підбірками: рецептів, книжок, фільмів, серіалів, курсів, щоб Ви змогли знайти, чим зайняти себе на карантині. Саме тут Ви маєте можливість довідатись про пригоду могилянців у Швеції, котрі не мали змоги повернутись додому через закриття кордонів.
Вірус паніки страшніший за коронавірус. Тому перевіряйте інформацію, зосереджуйтесь на приємних речах та не забувайте мити руки!
Із закликом берегти себе,
Сергій Фірак,
головний редактор «Спудейського вісника»
IT`S CORONATIME?
Давайте подумаємо про найпопулярнішу і найбільш обговорювану тему нової декади? Чергові витівки Ілона Маска? Нова техніка від Apple? Зміна складу Кабінету Міністрів? Інтриги від сім’ї Кардаш’янів? Пожежі в Австралії? Може, вибори НаУКМА? Усі ці теми роблять два кроки вбік, віддаючи корону і усі можливі титули йому. Так, тому самому SARS-CoV-2, що спричиняє ту саму COVID-19.
Враховуючи накопичення фейків, що вже майже неможливо виокремити від іншої купи інформації, редакція Вісника не могла не допомогти Вам розібратись до кінця. Що це таке? Що не робити? Що робити? У мене симптоми? *звуки криків*
Що це таке?
Перш за все, зрозуміймо різницю між цими SARS-CoV-2 і COVID-19. SARS-CoV-2 є лише РНК-вмісним штамом (згадуємо шкільний курс біології) із роду супер-нових і небачених раніше вірусів (бетакороновірусів). Натомість COVID-19 є вже самою, власне, хворобою в усіх її можливих виявах. Тобто, SARS-CoV-2 спричиняє COVID-19, а отже це не тотожні поняття.
Виник так званий коронавірус вперше у грудні 2019 року в портовому місті Вухань, що в Китаї. Хвороба почалася як спалах, який згодом розвинувся у пандемію. Попередньо причиною появи коронавірусу називають зараження від кажана, оскільки гомологічність цього і кажанного штаму сягає 96%. Як саме була заражена перша людина стверджувати не можемо.
Що ж являє собою саме захворювання?
Розглянемо на прикладі випадкових чотирьох людей. Перший, уявімо пацієнт А, навіть не знає, що у нього є той страшний коронавірус. Він ходить, і нічого не помічаючи, заражає пацієнта Б. Пацієнт Б уже має температуру до 38, кашель, біль у горлі. Однак, пацієнт Б під час інкубаційного періоду встиг ще заразити пацієнта В і пацієнта Г. Пацієнта В спіткала тяжка пневмонія і гострий респіраторний дистрес-синдром. Він не хоче ні їсти, ні пити, у нього задишка, і легенева інфільтрація, що при супутніх захворюваннях може призвести до смерті. Пацієнту Г пощастило найменше. Окрім усіх вище перелічених проблем, у нього з’являється тахікардія, слабкий пульс, змінюється колір шкіри, він фактично згасає на очах.
Що не робити?
- Не панікувати. Заспокойтесь, ви пережили щонайменше одну сесію в НаУКМА, що той коронавірус такій людині?
- Не скуповувати всю гречку в магазинах. Є багато інших класних круп.
- Не виходити з дому без гострої на те необхідності. Звісно, що таке ця «гостра необхідність» вирішувати вам, однак зважуйте добре.
- Не торкатись обличчя руками. Ну серйозно, це у звичайний період нічого доброго не дасть, а зараз так взагалі.
- Не пропускати дедлайнів і не відкладати все на останній момент. Пандемії пандеміями, але група ризику «вилетіти-з-Могилянки» не менш страшна.
- Не розповсюджуйте фейки. Затримане дихання на 10 секунд і нормальне самопочуття після цього є хіба що ознакою того, що ви ще здатні дихати, але аж ніяк не відсутністю захворювань.
Що робити:
- Дотримуватись загальних правил особистої гігієни, яких ви б мали дотримуватись і в звичайний період. Мити руки не менше 30 секунд, використовуючи мило.
- Використовувати антисептик, якщо немає можливості помити руки. Якщо він у вас раптово скінчився, додаємо рецепт хенд-мейд, запропонований ВООЗ. На літр антисептика Вам знадобиться етиловий спирт 96% (833мл), перекис водню 3% (42мл), гліцерин 98% (15мл), зовсім трохи кип’яченої води, збовтати це все, і залишити на 72 години. Вуаля, ви відкриваєте свій бізнес по виготовленню антисептиків у домашніх умовах.
- Читати улюблені книги, дивитись фільми, писати курсову, спілкуватись із друзями онлайн, спробувати себе у різних галузях завдяки безкоштовним онлайн курсам.
- Заспокоїти своїх батьків та рідних, пам’ятайте, що ця ситуація може бути справді психологічно складною, але на те й ми є людьми, щоб підтримувати одне одного.
У мене симптоми? *звуки криків*
Перевіримо симптоми. Підвищена температура, сухий кашель, ускладнене дихання, надмірна втома. Усе це тільки може бути ознаками SARS-CoV-2 у вашому організмі. Тому, знову ж таки, не панікуйте.
Перш за все, зателефонуйте лікарю. Саме зателефонуйте, а не сидіть в черзі на прийом. Якщо у вас є сімейний лікар — телефонуйте йому. Телефон можна знайти в декларації, або ж на сайті медичної установи. Якщо немає сімейного лікаря, або виникли якісь труднощі, тоді викликайте швидку (103). Якщо повернулися з-за кордону протягом останніх 14 днів, у МОЗ рекомендують зателефонувати на гарячу лінію 1–550 і залишити контактну інформацію про себе. Там вам дадуть пораду, якому лікарю з найближчої лікарні можна телефонувати. Якщо ви мешкаєте в Києві, не маєте сімейного лікаря, симптоми застуди є, але немає температури — зателефонуйте на гарячу лінію 15–83.
Але головне — заспокойтесь. Будьте обережними, але спокійними, і Coronatime стане для вас лише часом для саморозвитку і пасивного відпочинку, після якого запах кави із 119, жарти улюбленого викладача, голосний сміх на сходах КМЦ, касирка в Сільпо, що вже другий рік продовжує питати у тебе паспорт, заново змусять тебе закохатись в рідну Могилянку.
Операція «Евакуація»
Станом на 22 березня 2020 у світі підтверджено 317 298 випадків зараження коронавірусною інфекцією COVID — 19. Сказати чесно, ще коли ми з подругою їхали на ТСР до Риги 29 лютого (пройшов уже майже місяць) було досить страшно, навіть з урахуванням того, що в Латвії не було жодного випадку зараження. Мама видала нам антисептики “Стериліум”, маски та заповіла постійно мити та обробляти руки. Нам, як і багатьом нашим колегам, вдалося спокійно відпочити, сісти в літаки та безпечно дістатися додому. А от усім, хто виїхав за кордон, або вже перебував там на час введення карантину в Україні — 11 березня — пощастило не так сильно. Величезна кількість наших співвітчизників виявились заручниками ситуації та застрягли в інших країнах, бо будь-яке транспортне сполучення — окрім як власним автомобілем — Україна закрила. Серед таких людей виявилося двоє могилянців: Богдан Микитенко (ФСНСТ, політологія — 2) та Маргарита Гуріна (ФПрН, екологія — 2). Я поспілкувалася з ними та дізналася все про пригоду, в якій їм довелося побувати. Про те як виживали у Швеції, як вирішили свою проблему, та чи були раді повернутися — читайте далі.
Пара придбала квитки завчасно — ще коли пандемія не розпочалася і ніхто нічого навіть не підозрював. Мали летіти авіакомпанією Ryanair 11 туди, і вертатися з пересадкою у Польщі 15 березня.
“Всього подорож займала б 5 днів”, — коментують Богдан та Рита.
Однак, життя бентежне і щодня підкидає нам нові сюрпризи. Тож, я запитала чи не боялись вони летіти, враховуючи ситуацію. Коментує Богдан:
“Та ні. Чого боятись? Коронавірусу? Я не вважаю цей вірус чимось таким страшним, яким більшість населення України його уявляє. Тим більше, що хворі нашого віку переносять його досить легко. Я думаю, що вакцину придумають ще не скоро, і з такими темпами зараження перехворіють майже всі. Це лише питання часу. Чи боялись того, що не повернемось? Цього теж не боялись. У Швеції ми там нікому не потрібні, для чого державі іноземці, ще й коли така ситуація. А якщо захворіємо — тим більше. Швеції важливо лікувати своїх громадян, а іноземців краще відправити додому. Тому з цього приводу ми не хвилювались. В інтересах обох сторін було щоб ми повернулись додому в будь-якому випадку”
Я пам’ятаю, що сиділа в Голіку, коли оголосили карантин. Ми разом з друзями, за філіжанкою кави мониторили ситуацію те чекали офіційних підтверджень. Уже ввечері, коли кілька великих пляшок води на перший час було куплено, а месенджери розривалися від повідомлень, я побачила в Інстаграмі сторі Рити про те, що вони були в аеропорту. Я почала переживати за друзів, тому що не було зрозуміло як і що буде далі. Вони ж кажуть, що самі не дуже хвилювались до певного моменту.
“Звичайно ми трохи почали хвилюватись, але не злякались точно. Реальні проблеми почались тоді, коли Польща закрила свої кордони за день до нашого рейсу. От тоді ми зрозуміли, що у нас проблеми”.
Далі я просто попросила розказати про те, як розвивалася ситуація в Стокгольмі, коли вони зрозуміли, що застрягли. Без зайвих коментарів:
“14 березня, рівно за добу до відльоту ми прочитали в новинах, що о 00:00 15 березня Польща закриє кордони на в’їзд для іноземців. Ми написали в туристичне агенство (про це потім), нам сказали що цей рейс відбудеться за розкладом. Ніяких змін не передбачається, тому з нашим рейсом все ок. Ми не розгубились і одразу ж написали в посольство України в Швеції. В посольстві сказали, що ми можемо довіритись туристичному агенству і спробувати сісти на літак, або шукати інші шляхи повернення в Україну. У той же день десь о 22:00 ми зайшли на сайт Ryanair (там є вкладка «статус рейсу») і прочитали, що наш рейс відмінили. Із того часу в туристичному агенстві нам не відповідали найближчі 2 дні. Стало зрозуміло, що їхати в аеропорт немає сенсу.
Чому купили квитки не напряму в Ryanair’а, а через туристичне агенство? На той час в Ryanair’а вже майже всі квитки були викуплені на ці рейси, і ціни були досить високими, а через агенство, навіть з урахуванням їхнього відсотка, усе одно квитки виходили дешевшими в кілька разів. Це насправді була одна з найбільших наших помилок. Нікому не рекомендуємо брати квитки через туристичне агенство. Ryanair безкоштовно пропонував через ситуацію з коронавірусом квитки на всі рейси, які відмінили, або без жодних доплат, перереєструвати на інший рейс в будь-яку країну (там були якісь обмеження, але в будь-якому випадку можна було б долетіти до України, або просто злітати в іншу країну, де ще кордони не закрили). Так ось. Якщо хтось купує квитки в Ryanair, то ви знаєте, що щоб отримати доступ до будь-яких операцій з квитками, треба залогінитись, використвуючи номер бронювання і електронну пошту, через яку здійснювалась покупка, а потім на неї прийде підтвердження. У нас же пошти не було, так як купувало квитки тур. агенство. Тому нічого змінити ми не змогли і також у службу підтримки Ryanair звернутись не змогли…”
Якщо туристичне агенство виявилося безвідповідальним відносно своїх клієнтів, то українське консульство за словами Рити та Богдана зреагувало оперативно.
“Хочемо відзначити, що вони там реально працюють. Відповідали протягом 1–2 годин, навіть вночі. Вони дуже допомагали. Спочатку, до закриття кордонів Україною, вони надсилали різні варіанти, як дістатися України іншими шляхами. 17 березня (коли Україна закрила авіасполучення) вони надіслали прохання зареєстуватись в системі ДРУГ , в спеціальній гугл формі і надіслати ще на пошту дані про себе. Сказали, що намагаються організувати два чартерних рейси Стокгольм-Київ, так як таких щасливчиків як ми ще близько 250”.
Широкого розголосу зазнала історія з різким підняттям вартості квитків авіакомпанією МАУ за день до закриття кордонів. Рейси, які за звичайних умов коштували, скажімо до 5 тисяч гривень, тепер коштували у чотири, п’ять, чи навіть шість разів дорожче. Це суттєво обмежувало можливості українців повернутися додому. Богдан з Ритою підтверджують це.
“16 березня був рейс від МАУ Стокгольм-Київ. Ціна за 1 квиток станом на 15 березня починалась від 800$, а під вечір вже сягала 1200$. Коли всі намагаються якось допомогти один одному, коли Coursera відкрила безкоштовний доступ до курсів, Київстар мені поклав на рахунок майже 185 гривень на інтернет в роумінгу і дав 60 хвилин на дзвінки в роумінгу, то українські авіакомпанії вирішили заробити на вірусі”.
Однак пара не здавалась — вони були рішуче налаштовані повернутися до Києва.
“Вирішили шукати інші шляхи. Спочатку був варіант через якусь із сусідніх європейських держав. Виявилось, що всі вони на той момент вже закриті для іноземців. Утворилась «залізна стіна» для українців. Потім ми подумали сісти на паром Стокгольм-Рига, а далі вже буде трохи легше, сушею простіше. Виявилось, що останні квитки на паром були продані 14 березня. Від 15-го квитки більше не продають на період карантину. Ну, і останній варіант, який у нас залишався — літак до Білорусі (Білорусь і Росія — країни, які не закрили кордони станом на 17 березня), а звідти блаблакар, бо залізничне сполучення вже було припинене. Але після кількох годин роздумів ми вирішили що це дійсно жахливий варіант, краще вже в Швеції залишитись. Тим більше, що житло ми вже знайшли на той час. Розраховували на допомогу посольства.
18 березня нам прийшло повідомлення на пошту від МЗС, що буде літак SkyUp за пільговою ціною. Пільгова ціна насправді була такою, що один квиток коштував дорожче, ніж квитки Київ-Стокгольм-Варшава-Київ на двох, але впринципі була прийнятною. Та й їх можна зрозуміти. Літак в одну сторону летів пустим. Ми купили квитки на цей літак, і благополучно, за 1 годину 50 хвилин дібрались до Києва. Коли приземлились, зайшла в літак прикордонна служба, перевірили документи і температуру, в аеропорту взяли контакти і всіх відпустили додому”
Щоправда, за словами пари, вони не відчули особливого полегшення, коли повернулися на Батьківщину. Зізнаються: у Швеції їм було спокійніше.
“Обоє зійшлись на думці, що коли повернулись, відчули психологічне напруження і зловили себе на думці «Чому ми не залишились там?». В Швеції, в чужій країні, ми почували себе комфортніше, спокійніше. Там нема такої паніки, люди ходять на роботу, діти в школу/садочки, на перервах бігають і граються на вулиці. Так, звичайно вулиці значно пустіші, ніж літом, коли Рита була в Стокгольмі, але нема того страху хвороби, люди жартують над цим, хоч і бережуть себе і здоров’я, та зайвий раз не виходять на вулицю. Коли ми вийшли з літака, довкола були люди, які в прямому сенсі трусились, якщо маска злетіла з обличчя, дезинфікували все, що бачили поруч з собою, і дивились на тебе божевільним поглядом, якщо поруч з ними ти висякаєш ніс чи кашлянеш. На вулиці сіро, в магазинах люди в масках скуповують їжу кілограммами і швиденько тікають в машину, а тепер ще й це дивне відчуття переслідування, після того, як ми дали свої контакти в аеропоту, як повернулись. Наче дома, а так хочеться повернутись…”
Я також поцікавилася як пара проводила час у Стокгольмі. Кажуть: ситуація не дуже зіпсувала їм поїздку. Звичайно, спочатку нервували, але потім почали брати від ситуації, те що могли: спочатку шукали нові цікаві місця у самому Стокгольмі.
“Коли ж ми переїхали до родичів Рити в сусідньому містечку Салем, лиш один раз з’їздили в місто, а інші дні хотілось гуляти у чарівному лісі біля будинку, де ми жили, і насолоджуватись такою простою, буденною і чарівною Швецією”, — додає Богдан.
А що ж стосовно славнозвісних високих цін у Швеції? Рита каже, що це абсолютна правда. Було дорого, у тому числі винаймати житло.
“Та через пандемію в Стокгольмі було пусто, туристів нема, тому ціни на квартири дуже різко знизились до того рівня, що друга наша квартира знаходилась прямо в старому центрі міста (щоб було зрозуміліше, це як площа Ринок у Львові). Дуже круто, що більшість великих музеїв або безкоштовні, або з великою знижкою для студентів. Найбільше засмутило, що в кав’ярнях дуже дорога кава, але абсолютно не смачна. Велика частка грошей загалом йшла на продукти. В кафе ми майже не ходили, бо просто не встигали (вони усі закриваються о 15:00–17:00), добре, коли хоч кави встигли випити. Через неочікувані зміни обставин довелось сильно економити і навіть просити батьків про фінансову допомогу”.
Найважче в такій ситуації, за словами Богдана та Рити, звісно ж психологічно та емоційно. Кажуть, що найважливіше, що їм допомогло — взаємна підтримка та порозуміння.
“Важко сприймався тиск зі сторони України (дезінформація і занадто неочікувані і безвідповідальні повороти подій) і батьків, які звичайно ж хотіли допомогти і швидше повернути нас додому, але не в змозі стримати своїх емоцій, сильно впливали на нас. На фоні цього ми й самі почали нервувати і втрачати контроль над своїми емоціями. Тільки завдяки взаєморозумінню і підтримці ми змогли заспокоїтись і почати шукати спосіб повернутися додому. В будь-якій ситуації найголовніше не втрачати голову та спокійно і розважливо вирішити проблему разом”.
Наостанок, Богдан та Рита зауважили, що навіть аналізуючи все, що сталося, якби вони могли повернутися в минуле і щось змінити — усе одно б полетіли.
“Ми любимо пригоди на дупцю :) Насправді емоції і досвід незабутні, надзвичайні. Таке не хочеться змінювати, таким хочеться ділитись”
Наша редакція щиро сподівається, що всі українці, які досі не змогли повернутися, найближчим часом опиняться вдома і для них усе завершиться так само благополучно як для Богдана та Рити.
Карантинні можливості
Кажуть, що в умовах карантину потрібно дотримуватися рутини: вставати в один час, застеляти ліжко, скласти собі розклад, робити перерви між навчальними сесіями тощо. Та як не застрягнути у цій одноманітності? Відповідь проста — шукати можливості для саморозвитку та відпочинку вдома.
Зараз це зробити особливо просто, оскільки багато компаній, музеїв та освітніх платформ надають безкоштовний доступ до своїх матеріалів, щоб заохотити людей залишатися вдома та зробити життя у таких умовах різноманітнішим. Ми підготували для вас підбірку із п’яти можливостей, якими ви можете скористатися.
1. Coursera. Найбільша платформа онлайн-курсів від університетів з усього світу. Тут ти зможеш почати вивчати мову програмування, дізнатися про функціонування нашого мозку або відкрити для себе світ Середньовічного мистецтва. Кожен зможе знайти щось для себе. Могилянка має 5000 ліцензій — при успішному завершенні курсу ти зможеш отримати сертифікат, тому не проґав цю можливість!
2. Український маркетолог та засновник FEDORIV ще на початку карантину вирішив викласти весь свій курс «Brand Father» у вільний доступ. А на YouTube-каналі digital-агенції Postmen можна знайти WakeUp-лекції від спеціалістів із різних сфер.
3. Про можливість переглянути записи Віденської національної опери вже чули, мабуть, усі. Проте також можна насолодитися виставами Національної Баварської опери. А для поціновувачів та поціновувачок класичної музики Берлінська філармонія проводить прямі трансляції.
4. Кембриджський університет відкрив доступ до 700 підручників в онлайн-режимі. Там є роботи на тему політики, міжнародних відносин, мистецтва тощо. Скористатися цією пропозицією можна буде до кінця травня.
5. Завершити свій робочий день можна віртуальним туром у музеї. Однією із перших радимо відвідати онлайн-екскурсію у Британському музеї. На сайті можна не тільки проглянути тисячі експонатів, але й заручитися підтримкою аудіо-гіда та карток із інформацією про кожен об’єкт. Також можна побачити віртуальні виставки Лувру та музею Вінсента ван Гога.
Загалом, таких можливостей ще сотні. І тут найголовніше — не підхопити FOMO («Fear of missing out» — синдром втраченої вигоди). Проте, правильно розподіливши час можна спробувати всього потроху та знайти улюблені розваги у карантинні будні!
15 маст-хевів, щоб пережити карантин
Як всі вже зрозуміли, карантин — річ серйозна та важлива і для вас, і для вашого оточення. Тож ми вчинимо як оператор мобільного зв’язку Life, та скажемо вам “BUD’ VDOMA”, і водночас нагадаємо, що самоізоляція — найкращий час щоб доторкнутися до мистецтва кінематографу та літератури. Особливо якщо в звичайному “могилянському” ритмі вам ніколи не вистачало часу для того, щоб врешті решт подивитися останній сезон “Шерлока Холмса” та дочитати “Американського Психопата”. Тож ми створили для вас підбірку фільмів, серіалів та книг, які змусять вас забути про кількість днів, проведених вдома.
Фільми:
1) “Сніданок у Тіффані”. Блейк Едвардс, 1961.
Неймовірний фільм, що захоплює увагу кожного неповторною грою Одрі Хепберн та Джорджа Пеппарда. Картина стане чудовим фільмом на ранок, аби задати позитивний настрій на залишок для.
2) “Малхолланд Драйв”. Девід Лінч, 2001.
Сюрреалізм, сюрреалізм і ще раз сюрреалізм. Стиль Девіда Лінча — дещо особливе в світі кінематографу, адже після перегляду кожного його фільму ще декілька годин важко повертатися до звичного життя. Якщо ви палкий шанувальник триллерів та неймовірно естетичних кадрів, то “Малхолланд Драйв” — ідеальний вибір для вас.
3) “Початок”. Крістофер Нолан, 2010.
Той самий фільм, що не старіє. Ідеальний баланс фантастики і реалізму, де головний герой — злочинець, що краде інформацію прямо зі снів. В один момент він змушений не вкрасти інформацію, а навпаки, подати її, використовуючи сон як засіб.
4) “Ла-Ла Ленд”. Демієн Шазелл, 2017.
Хіба можна оминути цю неймовірно теплу та яскраву, хоч і з кислуватим післясмаком стрічку? Кохання VS творчість — головна дилема цього незабутьного мюзиклу. Хапайте відро морозива, пачку серветок (та антисептик, звісно) і гайда дивитися цей фільм, що зірвав справжній куш із нагород.
5) “Вбивство у «Східному експресі»”. Кеннет Брана, 2017.
Якщо тобі не вистачає таємничості і детективних загадок, то без сумніву, цей фільм — саме те, що потрібно для твоїх карантинних мізків. Тринадцять пасажирів потягу, абсолютно різні особистості, хто ж із них вбивця? Герой Джонні Деппа, Пенелопи Крус, Кеннета Брани, чи, може, інших видатних акторів? Здогадаєшся сам, чи ні — цей фільм точно запустить ефект формул навколо твоєї голови.
Серіали:
1) “Молодий Папа” . Паоло Соррентіно, 2016.
Серіал режисера Паоло Соррентіно, у якому головні ролі виконали Джуд Лоу та Даян Кітон. Із перших хвилин перегляду вас захоплює вражаюча візуальна естетика у всьому: у садах Ватикану, полях Америки, розписах Сікстинської капели, очах акторів, автентичному вбранні, а продуманий сценарій і майстерна гра акторів змушує нас узагалі забути про те, що це всього серіал, і повністю поринути у вир (який є дійсно саме виром, і лише зрідка штилем) подій.
2) “Ранкове шоу”. Мімі Ледер, Девід Френел, Роксан Доусонн, 2019.
Проблема, у свій час обговорювана не менше ніж коронавірус, так звана #MeeToo висвітлюється у цьому серіалі, який спершу видається просто закулісним поглядом на роботу телебачення, а саме ранкових шоу. Так, сюжет розвивається, коли секс-скандал похитнув найуспішнішу інформаційно-розважальну програму на телебаченні. «Ранкове шоу» торкається тем мізогінії, проблеми влади жінок, подвійних стандартів у питанні звинувачень у сексуальних домаганнях та мінливого медіа-пейзажу.
3) “Доктор Хто”. Стівен Моффат, Ніл Ґейман та ін. 1963
Ми не повіримо вам, що ви не чули про цей неймовірний науково-фантастичний серіал, історія якого тягнеться ще з 60-х років минулого століття. Головний персонаж — мандрівник у часі та просторі, харизма якого (чи якої) закарбується у вашій пам’яті на довго. Якщо й існують легендарні серіали — то “Доктор Хто” безумовно один із таких.
4) “Штамм”. Гилье́рмо дель То́ро Го́мес, Чак Хоган. 2014.
Як іронічно радити дивитися “Штамм” під час світової пандемії. Шалено загадкова хоррор-історія про страшну та вбивчу хворобу, яка поширюється з блискавичною швидкістю. Не дивіться цей фільм перед тим, як поринати в царство Морфея, бо це, ймовірно, закінчиться тими ще нічними жахіттями.
5) “Корона”. Пітер Морган. 2016.
Вас колись цікавило справжнє життя королеви? А може, ви самі в дитинстві мріяли стати принцесою? Усі нюанси, проблеми, переваги і недоліки такі: які вони є. За основу взяте реальне життя Єлизавети ІІ та її сім’ї, тож залишитись байдужим до таких інтриг ну просто неможливо.
Книги:
1) Іван Семесюк — “Еволюція або смерть. Пригоди павіана Томаса”
Під час прочитання цього роману складається враження, що жодна книга, яку ви читали до цього — навіть нічим не нагадує цей твір. Іван Семесюк пишу в категорично новому жанрі, що має назву “аргомістичний реалізм”. Також, якщо ви прихильник аудіокниг, ви можете послухати цей роман у прочитанні автора на ресурсі sluhay. com.ua
2) Мілан Кундера — “Нестерпна легкість буття”
Роман, який спонукатиме вас до найрізноманітніших філософських роздумів. Мілан Кундера чудово змальовує обидва світи: його роздуми, політ думок, ліричні відступи та світ його персонажів, особливо їх душевні аспекти. Запевняємо, ця книга не залишить вас байдужим.
3) О. Генрі — “Ділові люди”
Ми не знаємо, що має статися та скільки століть має минути, щоб розповіді з цієї збірки перестали бути смішними. Книга, що не змушуватиме вас гортати 40 сторінок опису гілки у лісі, але змусить вас дивуватися з неймовірного таланту О. Генрі змальовувати персонажів та іронічну контрастність.
4) Сергій Жадан — “Біґ Мак та інші історії”
Збірка душі студента, хай і написана далеко не лише про студентське життя. Звісно, при згадці Жадана у наших уявах постає швидше проза як-от “Месопотамія”, “Ворошиловград” чи “Депеш Мод”, однак для легкого читання нічого не підійде краще ніж оповідання із цього циклу.
5) Джордж Орвелл — “1984"
Враховуючи те, що відбувається із суспільством зараз, антиутопія як ніщо інше ідеально підійде під стан вашої душі. “Що би не сталось, ти зникнеш, ні про тебе, ні про твої вчинки ніхто ніколи не почує”. Морально складний роман, однак він точно вартує вашого часу.
Карантинне, кулінарне!
Дуже багато людей зараз пишуть, що їм немає чим зайнятися в самоізоляції… Гайз, та можна ж їсти цілий день! Чи ми одні так робимо?
А якщо серйозно, зараз — найкращий час для /всього/ кухарства. Тому ми (Карина і Оля) вирішили поділитися своїми улюбленими рецептами усякого смачненького!
Нашу першу страву я називаю «Яєшневі грінки». Для приготування вам знадобиться: хліб, яйця, сіль, сир, зелень, помідори і цибуля.
Відрізаємо декілька скибок хлібу, і у кожній з них робимо дірочку посередині. Паралельно розігріваємо пательню і наливаємо на неї трохи олії. Як перевірити, чи вона нагрілася? Просто потримайте над нею руку, якщо тепло — готово, ви неперевершені, можна смажити. Кладемо скибки на пательню, після чого розбиваємо яйця і виливаємо серединку прямо в ці дірочки. Ми використовуємо одне яйце для однієї скибки хліба. Тим часом беремо помідори з цибулею, ріжемо, мішаємо і поливаємо олією. Після цього натираємо сир і посипаємо ним та зеленню наші грінки. І не забудьте трохи посолити. Тепер чекаємо декілька хвилин, поки вони просмажаться знизу, і перевертаємо їх. Ще декілька хвилин — і готово!
Грінки і салат гарненько викладаємо на тарілочку (хоча, в принципі, можете просто з пательні їсти, тут кому як більше подобається) — і вуаля, можна смакувати!
Другий рецепт: кокосове печиво. Для всіх таких лінивих, як я, які хочуть з мінімумом зусиль отримати солоденьку смакоту.
Інгредієнти (на 12 печивок):
- Кокосова стружка (70 г)
- Цукор (60 г)
- Яйце (1 шт.)
- Лимон (1/4 шт.)
Змішуємо кокосову стружку, цукор, яйце і додаємо лимонний сік. Перемішуємо і формуємо печиво. І… все! Запікаємо в духовці, розігрітій до 150*С — 15–17 хвилин. Не забудь поділитися з тими, хто поруч.
Зачекай-зачекай! Ти теж відчуваєш цей солодкий аромат шоколаду? Ні? Тоді в мене погані новини. Ти ще не встиг приготувати дуже смачні шоколадні вафлі за порадою Вісника. Швидше читай наш третій рецепт та хапай продукти з холодильника.
Для того, щоб приготувати шоколадні вафлі, нам знадобиться:
- 30 грамів какао
- 6 ст. л. молока
- 130 грамів муки
- 100 грамів цукру
- 125 грамів вершкового масла
- 2 яйця
(В результаті вийде приблизно 5 вафель)
Якщо ти думаєш, що з першого разу нічого не вийде, то не хвилюйся. Рецепт настільки простий, що ти гарно проведеш час, а головне — потім матимеш смачний результат у вигляді гарячих вафель. То як же їх готувати?
Крок 1. Розтопи масло на водяній бані.
Не забудь весь час помішувати, щоб масло не розділилось на шари. Після цього дай маслу трохи охолонути та вже в теплу суміш додай какао, ретельно помішуючи. Спершу какао може не захотіти змішуватись та перетвориться на маленькі кульки, проте не хвилюйся. Вже через кілька хвилин помішування суміш стане однорідною.
Крок 2. Відділяємо жовтки від білків.
Після чого білки відставляємо в бік і не деяких час забуваємо про них, а от жовтки з цукром додаємо в суміш з масла і какао. (Дуже важливо, щоб суміш не була гарячою, інакше жовтки просто зваряться прямо в посудині). Намагайся перемішувати до тих пір, поки цукор не розчиниться.
Крок 3. Додаємо муку і молоко
Спочатку просіємо в тісто муку, щоб тісто вийшло повітряне і легке. Раджу додавати муку поступово, маленькими порціями, щоб встигати перемішувати тісто. Після того, як вся мука опинилась в суміші, додаємо молоко.
Крок 4. Збиваємо білки
Згадуємо про відставлені в бік білки. Додаємо до них дрібку солі, зовсім маленьку, а потім збиваємо їх до густої піни. Маю маленьких лайфхак, як перевірити, чи білки достатньо збиті, проте він трохи ризикований, якщо не хочеш забруднити всю кухню. Візьми посудину з білками і повільно переверни її дном доверху. Якщо білки з посудини не випадають, то вони готові. Дуже важливо не перебити їх, оскільки тоді тісто стане резиновим. Отже, ми збили білки. Давай тепер додамо їх в тісто. Це потрібно робити в 2–3 прийоми, помішуючи тісто в одному напрямку рухами «знизу-вверх».
Крок 5. Готуємо наші вафлі
Розігріваємо вафельницю, змащену олією або маслом (зовсім трохи). Кладемо 2–3 столові ложки тіста, закриваємо вафельницю та чекаємо приблизно 3–6 хвилин. Ось і все. Шоколадні вафлі готові до споживання. Можна полити їх шоколадом або додати фруктів, покласти зверху кульку морозива або залити збитими вершками. Тут вже цілком розраховуй на власну фантазію.
Такі смаколики довго на столі не затримаються, це точно. А що, як приготувати до них ще чашечку затишного шоколаду? Проте в домашній ізоляції хочеться додати гостроти хоча б чомусь. Тому ми приготуємо гарячий шоколад по-мексиканськи. Лови четвертий рецепт!
Для мене особисто це є одним із найкрутіших варіантів шоколаду, оскільки він все ще солодкий і затишний, проте набуває такої цікавої гостроти, яка нікого не залишить байдужим.
Тож, для того, щоб його приготувати, тобі знадобиться:
- 2 ст. молока
- 50 грамів цукру
- 50 грамів какао
- 1.5 ч. л. кориці (або дві палички)
- Дрібка перцю чилі
- 60 грамів чорного шоколаду
- 1 ч. ложка кукурудзяного крахмалу
Приготування напою дуже просте. Ставимо молоко на середній вогонь. Додаємо туди цукор та шоколад. В окремій посудині змішуємо какао і крахмал між собою, додаємо 2–3 ст. л. молока і перемішуємо в однорідну суміш. Коли основна маса молока закипає, додаємо нашу суміш туди, помішуючи. В гарячий шоколад додаємо корицю та перець. Чекаємо секунд 30, після чого знімаємо з вогню. Раджу весь час помішувати суміш, щоб вона не приставала до дна кастрюлі. Ось і все. Напій готовий. Можна посипати його зверху шоколадом або додати маршмелоу. Все, що лише забажаєш.
Думаю, для всіх став сюрпризом дефіцит деяких товарів у магазинах. Так-так, я кажу саме про туалетний папір і гречку. І що ті люди з цим всім роблять? Проте якщо ти таки став щасливим власником упаковки цієї божественної крупи, ну або ж знайдеш її на полиці в кутку торгової зали, то наш п’ятий рецепт саме для тебе.
До нас він потрапив від нашої колеги — Даші Шевченко. Ми готуватимемо млинці із зеленої гречки.
Для цього нам потрібно:
- Зелена гречка
- 100–150 мл молока
- 50–100 мл мінеральної газованої води
- 2–3 ст. ложки меду/цукру/підсолоджувачу
Приготування теж дуже легке і доступне кожному.
Спочатку гречку потрібно замочити у воді. Приблизно 1 склянка гречки на 2 склянки води. І залишити на кілька годин, але в ідеалі на всю ніч. Потім злити воду і ретельно перебити гречку в блендері, щоб не залишилось твердих частинок. Після цього доливаємо у суміш молоко, краще кокосове, проте можна і звичайне, а якщо вдома вже зовсім біда, то можна й без нього, але буде не так смачно. Для того, щоб млинці вийшли легкі і тоненькі, додаємо газовану воду. А потім робимо млинці солодкими, завдяки додаванню кількох столових ложок меду або цукру, ну або ж підсолоджувачу. Якщо хочеться ну дуже смачні млинці, можна за бажанням додати кориці або ванілі. Тісто повинне бути як на звичайні млинці. Розігріваємо сковорідку і смажимо млинці на маленькому вогні. Проте не треба поспішати перевертати. Потрібно дати млинцю схопитися. Ось і все. Смачні млинці з гречки готові. Можеш додати нутелли, арахісової пасти, ягід, меду, будь-чого, що ти любиш. Насолоджуйся.
Сподіваємось, що тобі сподобались усі рецепти, і ти знайдеш для себе щось цікаве. Адже так важливо підіймати собі настрій на карантині різними смаколиками. А тим більше, якщо вони приготовані власноруч.
Радимо швидше бігти на кухню і готувати за нашими рецептами, після чого включити улюблений серіал чи фільм та насолоджуватись вільним часом вдома. Адже у всьому потрібно шукати позитив. Навіть в таких непростих ситуаціях, як карантин. Залишайтесь здорові.
На порозі…змін?
2020 рік із самого початку став роком жорстких трагедій, розчарувань і випробувань для людства. Збиття українського літака PS-752 в Ірані, пожежі в Австралії, загострення конфлікту в Сирії, пандемія COVID-19 у світі — такими запам’ятаються перші три місяці 2020 року. Люди не встигають отямитися від учорашніх новин, тоді як новий день приготував ще порцію нових викликів.
Епідемія коронавірусу вже охопила всі континенти, встигала забрати життя майже 13 тисяч людей, а заразити — майже 300 тисяч. Держави закривають свої кордони, забороняють в’їзд іноземцям і оголошують карантин на тривалий період. Таких безпрецедентних заходів уживають у світі проти поширення хвороби. А епіцентром хвороби вважають Європу, саме Європу, а якщо контктретно Італію, там недуга щодня забирає близько 1000 життів. Тобто вірус уже давно покинув Вухань та кордони Китаю і став проблемою світового масштабу.
Україна оголосила карантин минулого тижня. Відтоді громадські місця: кафе, ресторани, кінотеатри, музеї, магазини, розважальні та торгівельні центри зачинені для відвідувачів. У Києві припинило свою роботу метро, від сьогодні — й наземний транспорт. У магазинах ажіотаж за гречкою і туалетним папером. Школи та садочки закрили, навчання в НаУКМА, як і в усіх закладах вищої освіти, перейшо в дистанційний режим. Влада закликає всіх роботодавців відправити працівників на роботу вдома. Місто порожніє. Для уникнення будь-яких фізичних контактів між людьми уводиться карантин із самоізоляцією вдома. Не рекомендується виходити із помешкань без нагальної потреби, відвідувати дитячі майданчики, бавитись із дітьми в парках чи готувати шашлики на подвір’ї будинку. Діє заборона на перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. Недотримання такого порядку вважається адміністративними правопорушеннями та загрожує накладанням штрафів. Такі досі не чувані заходи вживаються для запобігання поширення вірусу між людьми, адже йдеться про здоров’я не тільки особисте, а й національне.
Від припинення роботи численних підприємств страждають люди, економіка країни в цілому. Бізнеси втрачають прибутки, а держава — мільярди гривень недоотриманих податків. Тим часом світ самовільно наблизився до нової економічної кризи.
Наслідок боротьби проти коронавірусу насправді доволі простий і зрозумілий — нас чекає глобальна економічна криза. Чому? Простими словами — «криза буде, тому що її давно не було», доволі смішне та спрощене пояснення. Коли у вас завершується гра, потрібно або перейти на новий рівень (у реальності — здійснити технологічний прогрес), або спробувати пройти рівень заново (це завжди супроводжується втратою ваших досягнень під час попереднього проходження, у реальності — у нас настає криза). Насправді криза була очікуваним явищем: довгострокові борги стали дешевшими за короткострокові, у країнах почали з’являтись від’ємні відсоткові ставки, а сукупний світовий борг удвічі перевищив сукупний ВВП; неочікуваною став лише привід її настання — пандемія коронавірусу. Поки що особисто мені оцінити наслідки дуже складно, раджу прочитати статтю Bloomberg, де аналітики спрогнозували 4 різні сценарії розвитку економіки, можу лише говорити, що наслідки будуть гірші, ніж у 2008–2009 роках, хоча б тому, що вірус провокує деінтеграцію: країни закриваються, зосереджуються лише на вирішенні своїх питань, що може спровокувати і ряд суверенних дефолтів, але потрібно пам’ятати: глобальні виклики потребують консолідованої відповіді спільноти.
Безумовно, Україна відчує вплив світової економічної кризи. Так, у нас менш інтегрована економіка, але в нас вона набагато слабша, ніж у високорозвинених країнах. Тому очевидно: економіка знизить темпи зростання, а нас чекає стандартний кризовий пакет: падіння темпів промислового виробництва, девальвація гривні та спровоковане нею зростання інфляції, збільшення державного боргу. Карантин передусім означає втрати малого та середнього бізнесу. Так, парламент ухвалив заходи, які мали б захистити бізнес, але тут є певні суперечності: (1) президент пообіцяв виплату по 1 000 грн для пенсіонерів, що отримують пенсію меншу, ніж 5 000 грн, але таких пенсіонерів у нас близько 90%, водночас єдиним джерелом доходу Пенсійного фонду є ЄСВ, який (увага!) скасовують для ФОПів з 1 березня по 30 квітня; (2) ухвалення певного відстрочення або канікул по сплаті податку на землю точно послабить місцеві бюджети. Чи буде дефолт і чи потрібен він? Я не говоритиму про те, що є різна класифікація дефолтів, але скажу лише, що оголошення дефолту — це одне з найгірших рішень, яке може ухвалити керівництво держави у сучасних умовах. Коронавірус і карантин — це, безумовно, глобальна проблема, але, на мою думку, нашою найбільшою проблемою залишається непрофесійність влади та невміння вирішувати завдання у кризових ситуаціях. Проте боротьба триває, а отже, ще не все вирішено
— своїм фаховим коментарем для «Спудейського вісника» ділиться студентка ФЕН-3 Емма Бродіна.
ВООЗ у своєму звіті припускає, що для подолання епідемії у світі знадобиться ще близько 5-ти місяців, а малі цифри кількості захворювань свідчать лише про початок захворюваності в нашій країні. Світове співтовариство зараз потребує консолідації та оперативних радикальних дій, а кожна людина — усвідомлення персональної відповідальності за непоширення хвороби.
Що у Грузії вдалося або В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ЇЖТЕ ХІНКАЛІ ВИДЕЛКОЮ!
У Грузії троянди люблять не лише жінки, більше революціонери, а ще більше свободолюбиві. Революція Троянд заклала фундамент відповіді на запитання “Чому Грузії вдалося?”
31 березня 1991 — День незалежності Грузії, та чи не справжню незалежність Грузія здобула 2 листопада 2003 року?
Що мені у Грузії вдалося?
1.Вдалося відчути грузинську запальність, доброту та гостинність — словом, грузинський менталітет.
Усе почалося з перших хвилин перебування в Грузії — на паспортному контролі, після перевірки паспорту, мені дають маленьку пляшечку червоного сухого. Далі, увесь автобус людей доброзичливо намагається з’ясувати на якій зупинці мені краще виходити. А після візиту чергового винного сімейного магазину, власники дізнаються, що у мене день народження, та дають подарунки з собою. Незважаючи на дешеве таксі в Грузії, подорожую в громадському транспорті — там зі мною постійно розмовляють люди, щиро цікавляться, відверто запитують, багато розповідають.
2. Вдалося гастрономічно відчути Грузію.
Контрастно: солодке й кисле, пряне й гостре. Якщо суп, то харчо, для вегетаріанців — лобіо з квасолі, замість хлібу — хачапурі, а якщо на десерт, то — чурчхела зі загустілого виноградного соку та горішок на нитці. Хінкалі — то як вода. А ні, в Грузії замість води — вино. Хінкалі — це більше ніж символ. Більшою ганьбою, ніж не помітити навиворіт одягненені штани після проїзду в метро, є споживання хінкаль виделкою чи іншими приборами. До речі, мінімальне замовлення — шість штук, після третьої з’являється відчуття перенасичення грузинською їжею, та це не час зупинятися, бо Грузія — гастрономічна екскурсія. Головне — хінкалі потрібно їсти руками.
3. Вдалося побувати на грузинському ринку.
Див. Пункт 1 (гостинність і доброта). На грузинському ринку годують і напоюють. Шукати місцевий колорит — туди. Домашнє вино — туди. Сушену хурму — також туди. А найсолодшу чурчхелу найрізноманітніших смаків та щедрих грузинів — точно на ринку.
4. Вдалося розсмакувати“виноградний феномен” Грузії.
Аналогами “Моршинської”, “Бонаква” чи “Карпатська джерельна” для українців, для грузинів є “Піросмані”, “Кахетія, “Цинандалі”, “Кіндзмараулі” і “Хванчкара”.
5. Вдалося відчути безпеку поліції.
В аеропорті запитую в поліцейського розташування зупинки, він проводить мене до автобуса, і переконується, що я сідаю в потрібний. Тут не дають хабарі даїшникам, бо, по-перше, ДАЇ не існує, а, по-друге, немає потреби.
6. Вдалося впевнити мене в перевазі радикальних реформ перед помірними, нехай навіть коли ліберальні реформи втілені авторитарним шляхом.
Грузія де-юре стала другою республікою, що вийшла з СРСР після Литви, та чи де-факто здобула цілковиту незалежність? До революції 2003 року Грузія була під владою колишнього міністра закордонних справ СРСР Едуарда Шеварднадзе, після повалення режиму Шеварднадзе, завдяки Міхеілю Саакашвілі, Грузія пережила хвилю дебюрократизації, масове скорочення держапарату, реформу МВС, ліквідацію ДАІ, реформування патрульної поліція на американський лад, трансформацію власності з державної в приватну. Усе це сталося радикальним швидким методом практично в один часовий проміжок, та це докорінно змінило країну. Таке собі “трояндове” відродження. В Грузії я бачу прозорі будівлі парламенту та інших державних установ, адже прозорість — це символ довіри, чистоти та справедливості.
7. А найголовніше, що вдалося відчути, як Грузії декілька років тому також вдалося.
Відтепер, Грузія посідає 1-е місце в рейтингу Transparency International за швидкістю позбавлення від корупції за 2003-й 2009-й роки, 4-е місце у світі за легкістю податкового тягаря, за оцінками журналу Forber 2009р., 9-е місце — у списку країн із кращими умовами для ведення бізнесу, в рейтингу Світового Банку “Doing Business” 2013.
Грузія була мою дев’ятнадцятою країною, яку я відвідала у свої дев’ятнадцять. І впевнено присвоїла декілька моїх “НАЙ” відзнак: найколоритніша країна, найдобріші люди та найсмачніше вино. На майбутнє: ні в жодному разі не їжте хінкалі веделкою.
Лютий, 2020
П’ятивірш
Мене звати (А)Ріна.
І для вісника я писала усе, що тільки можна було й не можна. Що завгодно, тільки не вірші. А зараз відчуття такі, ніби замикаю коло. Завершую обряд ініціації. Виграю останній рівень в якійсь комп'ютерній грі. Ну ви зрозуміли.
Навіщо пишу? Бо люблю. Так само люблю, як і читати чи дивитися гарне кіно, як вдихати холодне ранкове повітря і їсти смачний гарячий сніданок, як люблю грози, симфонічну музику і старі світлини.
Люблю і все.
/музика з McDonald's/
СЛОВА: ТРАМВАЙ
ТРИНАДЦЯТЬ НАДІРВАНИХ ЗІРОК
я взяла за звичку
рахувати зірки на небі
коли самотньо і сумно
і вони єдина домівка
в яку іще хочу вертати
я взяла за звичку
зривати їх ніби квіти
і класти в кишеню
до ключів
тролейбусних квитків
чеків сільпо
та зарплати
я взяла за звичку
посміхаючись краєчками губ
красти їх із нічного неба
відчувати холодне космічне тепло
врешті везти їх в пустому трамваї
до промерзлого тихого дому
показувати їм
хиткою різкою дорогою види
через спітніле радянське скло
кінчиками пальців
у повній темряві й тиші
обережно
щоб не зашкодити
розкладати їх по альбомах
розкладати свої
тринадцять надірваних зірок
й несміло мріяти
що будуть колись мільйони
що я раптом зберу в цій квартирі
всесвіт
безмежний
замріяний
дикий
запротестую
замкнусь тут
і моє обличчя
більше ніколи не рватиме
холод
сніг
злий надокучливий вітер
стану для всіх дивачкою
відлюдницею
мабуть казатимуть що
божевільною
і врешті погасну між зір
одна
шалено щаслива
і вільна
коріння
було би простіше
якби стіни не впали
якби все лишилось як є
без руїн
без уламків
без зяючих попелищ
було б спокійніше
без нового сміливого світу
який все дитинство ховався
дерев'яними скринями
сонних
сумних
горищ
пам'ятаю
бабця тоді перед сном
повчала
просити в бога щастя
просити сивої простоти
міцної хати
вірного чоловіка
свіжого хлібу
я не слухала
я щоночі просила свободи
зі смаком солоних вітрів
п'яного голоду
гіркоти
щосекундних
виборів
просила вдалих слів
вічного літа
довгих доріг
любові любові
і ще раз любові
бабця плакала на кухні
казала що найтяжчий гріх
не мати коріння
не ходити до церкви
чи вродити дитину
як я
без долі
ЄВА ЗІ ШРАМОМ
було пізно уже
так хотілося пити
байдуже зовсім що саме
я зайшла в магазин
і побачила раптом її
мов блискавки вдарили
світ весь накрило цунамі
вона сиділа на касі
похилила утомлено голову
і очі прозорі неначе скло
недівочі якісь
зморені
наче бачили все
і випили усе зло
я стояла
поки тишу били розряди
поки усе гуло
поки вона вмирала
здається вже сотий раз
поки в очах
народжувався новий всесвіт
з агонії
блиску
розбитих планет
сузір'їв образ
і у тьмяному світлі
я бачила величезний рубець
вигнутий шрам
може вона колись
полювала на тигрів
чи будувала вігвам
вона сиділа на касі
була прекрасна
й нічого про це не знала
тиха туманна
затоптана у власні проблеми
багатосерійні драми
мабуть ні у що не вірить
мабуть забагато страждала
що з нею було
що такі старі очі
такі вигнуті шрами
я хотіла сказати їй щось красиве
і настільки ж прекрасне
хотілося щоб вона вірила
хотілося щоб не згасла
я думала
що вона наче єва
і чиста і грішна
що за нею не роздумуючи
піде кожен
підуть ісуси
будди і крішни
та вона мовчала
лише прикривала шрами
бідолашна єва
скинута у прірву
божественними хижаками
що я могла їй сказати
людині
що втратила віру
скільки коштує у вас вода
і пакетик кефіру
ОПІСЛЯ СНУ
я не можу пробитись крізь сон
нескінченний
важкий
оманливий ніби осінь
крізь циклічні спіралі полинових сонць
що впадають у шрами
старих жовтих стін
і холодних в'язких неврозів
я не можу пробитись крізь скло
що впивається в руки і ніздрі
нав'язливим шумом
потом і кров'ю пожовклого листя
я відлунням в пустих коридорах
плазую на світло
жуком сліпо-сонним
втомленим й чистим
від того що мордує
того що з'їда
крок за кроком
нещадно судомно невпинно
надто різко встаю
й опісля сну
раптом вогко
і якось зимно
ЛИСТОПАДОВА ОДІСЕЯ
я витягую з горла слова
важкі
беззмістовні
судомні
задихані
мені казали
наче це зветься сплін
листопадова втома
коли липко
туманно
й важко глибоко дихати
мені казали
що треба тоді
хай там що
туди де більше віршів в повітрі
туди де губляться всі потяги
де більше зеленого
й більше сліпучого світла
мені казали
що це є час
коли найлегше кудись втекти
найважче ж лишитись
просто нікуди не їхати
геть із країни
зовсім із глузду
за химерними снами
та теплим зрадливим вітром
натомість я тягну із горла слова
і це шум і шквал
це збочена тиха кімнатна істерика
стоїш
твоя осінь починається там
де вмирає липнева любов
закінчується
коли тане найперший сніг
на старому пальті
та задубілих руках
що тримають одісею гомера
© Спудейський вісник, 2020
© Жодна частина цього випуску не може бути відтворена в будь-який спосіб без посилання на першоджерело.
