(Не)видимий університет 4.0. Спудейський вісник №4 (07.09.2023)
(Не)видимий університет 4.0
На початку осені розпочинається черговий — вже четвертий — семестр програми Invisible University for Ukraine. Від початку ініціатива, що виникла у спільноті CEU (Центральноєвропейського університету), планувалася як допомога дослідникам і дослідницям з тих країн, у яких вільні освітні й академічні можливості обмежено через політичні виклики. З такою місією пов’язана назва проєкту, що апелює до традиції східноєвропейських освітніх ініціатив XIX–XX ст., які діяли в підпіллі та еміграції, а також ідеї «невидимого коледжу» як неформального товариства дослідників.
Із початком повномасштабного вторгнення фокус програми змістився на підтримку саме українських студентів і студенток. Ідея менторів IUFU стосувалась створення освітнього простору, що не дублюватиме університетське навчання, а функціюватиме паралельно з ним. «Невидимка» спрямована на поглиблення зв’язків усередині наукової спільноти та інтеграцію українських дослідників до світової академії.
Семестр Невидимого Університету складається з кількох тематичних дисциплін, що вільно обирають учасники. Їхня кількість невпинно збільшується: якщо в першому семестрі налічувалось чотири онлайн-курси, то осінній семестр 2023 року побудовано вже навколо сімох. Окрім цього, студенти й студентки можуть подати заявку на написання невеликого дослідження, що має ґрантову підтримку. Обговорення власного тексту та прослуханих лекцій відбувається в менторських групах з PhD-студентами CEU.
Готові дослідження можна запропонувати до публікації у Visible Ukraine — міждисциплінарному онлайн-виданні, заснованому та керованому учасни_цями IUFU. Метою журналу є унаочнення українських голосів у світовій академії, тобто перетворення України на видиму в дискусіях на різних рівнях. На шпальтах наразі можна переглянути численні матеріали, створені учасни_цями проєкту, серед яких інтерв’ю, тексти запрошених авторів та навіть подкаст. Люди, які брали участь у семестрі IUFU, можуть податися на ще одну освітню активність — Школу. На відміну від семестру, програма Школи побудована значно інтенсивніше: відбувається протягом лише одного тижня на кампусі CEU в Будапешті (Літня Школа в червні-липні 2023 року також проходила паралельно на території Українського Католицького Університету у Львові). Ідея менторів та кураторів полягала у створенні платформи для обміну досвідів науковців із різним бекґраундом, а також сприянні долученню молодих дослідників до міжнародних інтелектуальних практик і творенню світової академічної спільноти.
Одна з найцінніших компонент навчання в «Невидимці» для мене — це спільнота, що оприявнюється (цілком буквально стаючи видимою) та росте в нім щосеместру. Доєднавшись до лекції вперше навесні 2022 року, я була вражена тим, скількох людей я насправді знаю. З більшістю нас пов’язували спільні чати проєктів і волонтерств, проте раніше ми не мали нагоди зібратись у настільки широкім колі й утілити формулу «різні академічні бекґраунди» + «спільні теми (наукових) зацікавлень і бажання почути одне одного» = «неймовірний освітній досвід». Змога зачепити теми, якими давно цікавишся, в ширшому академічному середовищі, розширити межі бульбашки «альма матер», до дискусій у межах якої звик, і спільно, а втім, із відмінних «стартових точок» осмислити зміни в концепціях і підходах, поглибивши розуміння їхньої «дії» в актуальному контексті. Розмови, що не вщухали ні у віртуальних просторах під час 12 тижнів навчання, ні у фізичних на кампусі CEU під час зимової й літньої шкіл, не спинялися після натискання на кнопку «залишити зустріч» або ж прощання на Nador utca, і ще довго наснажували й надихали. Це тривання мені теж цікаве: поглиблення питань, що зринули ще під час першого семестру проєкту й надалі, покликання на попередні дискусії під час менторських зустрічей, розвиток тем у студентських дослідницьких проєктах.
Після літньої школи у 2022 році «Невидимка» отримала ще один простір для оприявнення й взаємодії думок, а також — підвищення гучності голосів українських дослідни_ць і видимості текстів, важливих для українських студій. Ним став міждисциплінарний журнал «Visible Ukraine», курований студент_ками програми. Вебжурнал покликаний сприяти інтелектуальному обміну задля того, аби робити Україну більш помітною та почутою в дискусіях на локальному, регіональному й глобальному рівнях. У журналі ми публікуємо інтерв’ю з дослідни_цями гуманітарних і соціальних наук, статті, есеї, подкасти, огляди книг, а також — дослідження студент_ок програми. Команда наразі налічує 7 людей, і оскільки до роботи над кожним текстом долучено щонайменше дві учасни_ці команди, крім редактор_ок і перекладач_ок, ми постійно перебуваємо в потоці добрих дослідницьких текстів, і це також неймовірно наснажливо, і, як на мене, — про спільноту (цього разу про невелику в межах більшої).
Можливо, й ваше дослідження, виконане в рамках IUFU цього семестру, теж буде розміщеним на віртуальних сторінках видання?
Катерина Осипчук, alumni культурології Могилянки, студентка магістерської програми CEU
Усю актуальну інформацію про програму можна дізнатися на сторінці Невидимого університету.
Новий семестр в IUFU починається вже незабаром. Устигніть подати заявки, адже дедлайн — 8 вересня!
