This іs Halloween. Спудейський вісник №22 (31.10.20)
Пекельний кросворд
▼
Гаманець чи солодощі? Солодощі!▼
Скрипторій: Геловінська читанка
▼
Вечір жахів
▼
Велика битва
1. Ім’я дівчинки, якій через свою цікавість ледь не пришили ґудзики замість очей.
2. Мешканець глибин Тихого океану, що має щупальця та якого б ти точно не хотів зустріти.
3. Якщо одного дощовитого дня ти зазирнеш у водостік, то в тебе буде шанс побачити ЦЕ.
4. Молодик у масці, який полюбляє носити з собою мачете (але домашній господар з нього такий собі).
5. У 1888 році охочих гуляти нічним Лондоном було не так багато саме через нього.
6. Там є 9 кіл, а в самому низу крижане озеро. І ще, можливо, там мешкають свинозомбі, але це не точно.
7. Людина з довгими “нігтями”, або просто “майстер жаху”.
8. Любить гуляти англійськими галявинами, проте зовсім не полюбляє срібло.
9. Дівчина з зеленим волоссям, що мешкає в лісі та на яку краще не дивитися зі спини.
10.Один з ключових персонажів фільму “Мовчання ягнят”, який полюбляє боби та печінку (людську).
Імпостор
Гаманець чи солодощі? Солодощі!
Переодягання в костюми та випробування солодощів дітьми є однією з класичних американських традицій Гелоувіну. І хоч в Україні це не так поширено, ніщо не заважає нам приготувати солодощі для себе і близьких.
Страшенно смачні медові пряники
Інгредієнти:
- Для тіста:
40 г масла
100 г цукру
2 ст.л. меду
0,5 ч.л. соди
1 яйце
1 ч.л. кориці
1 ч.л. молотого сушеного імбиру
350 г борошна- Для глазурі:
1 яйце
150–200 г цукрової пудри
ВодаДля декору:
Чорний шоколад
Приготування:
Крок 1. Масло, цукор, мед, соду, яйце і спеції змішати в мисці і поставити на водяну баню. Час від часу помішуючи, дати постояти масі 10–15 хв. Вона має піднятися і стати пухкою.
Крок 2. До цієї маси повільно додати борошно. Замісити тісто і поставити його у холодильник приблизно на годину
Крок 3. Охолоджене тісто розкачати і за допомогою вирубок або трафарету вирізати пряники.
Фото 2 і 3
Крок 4. Поставити пряники у розігріту до 180° духовку на 7–11 хвилин. Дістати і почекати, поки вони охолонуть.
Крок 5. Білок з одного курячого яйця почати збивати міксером. Після утворення бульбашок, повільно додавати цукрову пудру. Якщо глазур вийде за густою, її можна розвести кип’яченою водою.
Крок 6. Шоколад розтопити на водяній бані і, за допомогою кондитерського мішка чи зубочистки, розмалювати тверду глазур.
Морквяно-горіховий пиріг
Інгредієнти:
350 г моркви
100 г волоського горіха
260 г борошна
1 ч.л. соди
1,5 ч.л. розпушувача
0,5 ч.л. солі
1,5 ч.л. кориці
4 яйця
300 г цукру
240 г олії (соняшникової чи оливкової)
2 ч.л. ванільного екстракту
Приготування:
Крок 1. Натерти моркву на дрібній тертці і подрібнити горіхи (скалкою чи кавомолкою)
Крок 2. Збити 4 яйця міксером, потроху додаючи цукор. Збивати 3–4 хвилини до утворення густої маси. Додати олію і продовжувати збивати.
Крок 3. Просіяти борошно. Змішати його з розпушувачем, содою, сіллю і корицею. Потроху додавати у яєчну масу.
Крок 4. Додати терту моркву і горіхи, перемішати.
Крок 5. Перекласти тісто у форму (28 см). Поставити у розігріту до 180° духовку на 50 хвилин.
Відьма-людожерка
Вечір жахів
Ніщо не підсилює атмосферу та святковий настрій краще, аніж хороший і трошки моторошний фільм, серіал чи мультик у вечір Гелловіну… Наша редакція підготувала для тебе добірку захопливих шедеврів кінематографу і не тільки, під час перегляду яких тобі гарантовано прискорене серцебиття та відчуття легкої прохолоди всередині. Тож заливай окропом улюблений чай, запалюй свічки, влаштовуйся якнайзручніше та обирай світ, у який хочеш поринути цієї загадкової ночі.
1. Бітлджус
Один із багатьох шедеврів Тіма Бертона, що, побачивши світ у 1988 році, продовжує лякати та забавляти глядачів нових поколінь. У фільмі розкривається історія подружньої пари, у якої з переїздом до нового будинку почалося абсолютно нове життя, сповнене привидів, таємниць та божевільних екзорцистів. Та чи життя це взагалі?
2. Жах на вулиці В’язів (1984)
Назва цього культового фільму жахів, певно що, знайома кожному. Насправді, це ціла серія фільмів, але дивитись продовження необов’язково. Водночас, фільм 1984 року став справжнім символом жанру, тому оминути його буде помилкою. Сюжет фільму розповідає про компанію друзів-старшокласників, у чиїх снах одночасно починає з’являтися людина у рукавиці з лезами та смугастому светрі. Поступово друзі перестають розрізняти сон та реальність, а їхнє життя перетворюється на суцільний жах, тому вони вирішують з’ясувати, що це за чоловік і що йому від них треба.
3. Крик
Цей фільм також знайомий кожному, а якщо ні, то бодай маску головного злодія ви точно бачили. Крик також є франшизою та складається з 4 частин, але перша, прем’єра якої відбулася у 1996 році, — однозначний must-watch. Отже, історія: у містечку Вудсборо було жорстоко вбито двох молодих людей, з-поміж місцевих жителів наростають панічні настрої. Сідні Прескотт — ймовірна майбутня жертва телефонного маніяка. З’ясувати, хто ж ховається під маскою, яку можна купити в кожному костюмерному магазині, виявляється складніше, ніж здавалося на перший погляд, а як від нього врятуватися — зрозуміло ще менше.
4. Ми
Відволічімося трошки від класики та звернімо увагу на новинки жанру: фільм “Ми” Джордана Піла вартий перегляду хоча б просто тому, що має унікальний та цікавий сюжет із абсолютно непередбачуваним фіналом. Він розповідає історію родини Вілсонів, що поїхала проводити літо у своєму пляжному будиночку на узбережжі Каліфорнії. Раптом увечері до них у гості навідуються… вони самі! Їхні двійники поводяться досить агресивно та явно мають на меті вбити Вілсонів. Уберегтися в такій ситуації виявилося непросто, адже їхні двійники надто добре знають звички, характери та страхи героїв…
5. Кораліна у світі жахів
Так, це не зовсім фільм, але ця картина точно заслуговує на місце у нашому топі. Цей ляльковий мультфільм розповідає про дівчинку, яка разом з родиною переїхала до нового будинку. Її батьки зайняті роботою, тож дівчинка нудиться та розшукує собі пригоди. Так вона знаходить дивні маленькі дверцята, замуровані у стіні нового будинку… Можливо, за ними немає нічого, окрім цегли, а можливо, вони ведуть у країну найзаповітніших мрій Кораліни?
6. Баффі — Переможниця вампірів
Продовжуватиме наш топ легендарний серіал, який має цікавий сюжет та аж цілих 7 сезонів. Старшокласниця Баффі Сандерс — непроста дівчина, адже вона може похвалитися надлюдськими здібностями. Вона переїздить до містечка Саннідейл, де зустрічається зі своїм власним доглядачем під прикриттям шкільного бібліотекаря: він допоможе Баффі вдосконалити свої вміння та підготує її до виснажуючої битви з численними силами зла.
7. Твін Пікс
Це ще один серіал-шедевр, що поєднав у собі кілька жанрів: це детектив, містика, комедія та мелодрама водночас. Цей артхаусний серіал захоплює з першої серії та тримає в напрузі до кінця, а доля другорядних персонажів цікавить глядача не менше за розв’язку лейтмотиву.
Тихе та спокійне містечко Твін Пікс здригається від жорстокого вбивства старшокласниці Лори Палмер. Невдовзі після виявлення її тіла по залізничній колії до містечка приходить дівчина в роздертому одязі та в крові, налякана та явно пов’язана із померлою. Розслідувати вбивство приїздить агент ФБР Дейл Купер. Підозра падає ледь не на кожного жителя міста, та, можливо, усе набагато складніше, і до вбивства причетні містичні сили…
8. Воно (1990 & 2017)
Ще один фільм жахів, який сміливо можна віднести до класики, адже оригінальний варіант фільму заполонив світ ще у 1990 році. Нова версія, зафільмована у 2017 (має ще другу частину, що вийшла у 2019), фактично повторює сюжет свого попередника, але більш точно розкриває драматичну частину книги Стівена Кінга, за мотивами якої фільм і було знято. До того ж, сучасні технології зробили його більш динамічним та моторошним. Отже, сюжет: у містечку Мен невідомий із неабиякою жорстокістю вбиває дітей. Маніяк виявляється містичним монстром, який, за потреби, може набувати будь-якого вигляду, та зазвичай з’являється в образі клоуна на ім’я Пеннівайз. Білл Денбро, чий молодший брат торік став жертвою монстра, збирає команду із 7 дітей, метою яких відтепер є подолати Пеннівайза.
Сподіваємося, наша добірка дала вам відповідь на запитання “А що подивитись у Геловінський вечір?”, а також бажаємо лоскотливих емоцій від перегляду та чарівної атмосфери!
Веселий Привид
Скрипторій: Геловінська читанка
*іржаві петлі старих дерев’яних дверей видають скрипляве потріскування*
Ви заходите всередину темряви цього химерного будинку на Костянтинівській. Точніше, вас туди безкомпромісно затягує. Вас затягує допитливість, відсутність домашнього завдання на ці вихідні та бажання знайти місце, де люди не будуть ходити позаду, коли ви на відеозв’язку.
Ви потрапляєте в бібліотеку. На полицях тліють, змішуючись із жменями пилом, древні фоліанти небачених, нечуваних книг із назвами, які ви воліли б забути. Бездонний морок проривається кислотно-смарагдовим світлом котла, що стоїть посеред кімнати. У його булькоті ви розпізнаєте металеві голоси, які читають лекції з ВДМС, а в його шумовинні помічаєте викривлені силуети потойбічних страхіть із серіалу «Школа». Скелет у куті, обкладений пачками проїзних, натякає, що в цьому приміщенні ви будете ще достатньо довго (ви радієте, що не стали старостою та не йшли шукати щастя на спів сирен у підвали КМЦ). Ви ніби й звикаєте до цієї компанії, але раптово та невчасно вас глушить дивне завивання запиленого вітру. Його тексти видаються знайомими до болю, і от, врешті розумієте: «Врємя істєкло», — мовить вій, поки ви спостерігаєте, як у пісочному годиннику лишається зовсім мало часу до дедлайну курсової.
«Та вже сядь, перестань втикать!!» — лається чорний Букицюн із ледь помітними ріжками, вимикаючи кондиціонер і рекламу в YouTube. Він бере ваш студентський (а якщо ви на першому курсу та вам його не видали, то вибачте, але R.I.P.), вовтузиться трошки серед полиць і хвостом копає вас у бік книг. Так, ви маєте прочитати їх, або лишитися живими (не варто сперечатися з Букицюном). «І маску одягни вже нормально, заховай ніс, пустунчику пандемічний», — докидає Букицюн. Спершу ви думаєте, що кава в Голіку була б більш оптимальним проведенням суботнього вечора, але око портрету Петра Могили (у якому впізнається пильний погляд охоронця Сергія з КМЦ) як би натякає, що ви тут не одні. Що поробиш — читайте тепер.
Ну загалом. От вам поради — кілька жахастиків, пекелянок, кажанів і скелетів, щоб канонічно прокрастинувати в ці осінні вечори.
Амброуз Бірс, оповідання
Нерідко «батьком» spooky літератури й історій про привидів вважають Едґара По. Втім поруч із По, на мій погляд, варто згадувати й Амброуза Бірса, оскільки саме він заклав основні мотиви, шаблони сюжетних ліній і готичну естетику для американської традиції жахів і мейнстріму жахів загалом. Скажімо, творчість Бірса — це натхнення для Роберта Чемберса та Говарда Філіпса Лавкрафта, які запозичили та розвинули деякі образи автора (наприклад, Каркози та Гастура) у власних творах а це вже про щось каже.
Бірс, будучи учасником громадянської війни в США, описав морок, попіл, знелюдяність і стан безнадійного страху, що існували поруч із гордістю та натхненністю Америки другої половини 20 століття. Частина оповідань автора присвячені безпосередньо війні та солдатам, частина — повсякденному життю американських міст і провінцій. Ці тексти — це і артилерійський бій у Култеровій впадині, і подорожній, який у засніжену ніч стукає в будиночок у Ярузі Мерця, щоби перечекати засніжену ніч у горах, і класичні історії про сторожа покійника та дивне постукування за стінкою.
Так чи інакше, і про війну, і про цивільних Бірс завжди пише рівно, ніби художньо-документально, але й із доволі стриманою американською сентиментальністю. У цілому, доробок автора — дуже осіння та розважлива, її варто та цілком розтягнути на пару місяців. Процес читання нагадує повільну дорогу крізь туман у парку — коли поспішати нікуди, коли чуєш рівне пошелестування осіннього листя та бачиш тепле повітря власного дихання. І хоча сюжети наразі можуть видаватися доволі наївними, загальний естетичний нуарний досвід є виразним й автентичним.
В українському перекладі збірка творів Бірса доступна у виданні Видавництва Жупанського.
Говард Філіпс Лавкрафт, деякі твори
Так, я нерідко кепкую з тяги Лавкрафта до повторюваних ідей на зразок:
«Я ПРОКИНУВСЯ З АМНЕЗІЄЮ»
(як дивно для студентів на першій парі, гм)
«О НІ, ЗНОВУ ЦІ СНИ»
(оооо, у них є час на сон)
«ЖЕЛЕЙНІ РИБИ-ПОКРУЧІ ТА ЛЮМІНІСЦЕНТНІ ГРИБИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ З БЕЗОДНІХ ГЛИБИН КОСМОСУ»
(без коментарів)
«РЯТУЙ МЕНЕ, АРОМАКАВАГ’РХРОГ»
(просто ні).
Тим не менш, ГФЛ має дуже вдалі, видатні готичні твори, і ми точно не могли б не гадати його у випуску. Годі й казати, як і Бірс, ця людина заклала основи сучасного мейнстрімного горору та weird fiction.
Сюжетні лінії ГФЛ мають декілька різних тем, а саме геловінсько-готичну (з відьмами, трунами, кладовищами й зомбіками), космічні пригоди з повітряними варениками та макаронними монстрами, морські чудовиська, плазуни, жабки ква-ква, сновиддя й інші. Але ми зараз говоримо про ті твори, які містять щось від першої тематики. Отож…
«Тінь над Інсмутом» — один із найбільших творів Лавкарафта, горор-трилер із еталонною прогресією сюжету, динамікою, напругою, інтригою. Задум класичний: є допитливий головний герой, є оповите вуаллю страху портово-промислове місто Інсмут, де живуть непривітні люди з дивною «сірою», «приплюснутою» зовнішністю й булькотливою вимовою та куди. Звісно, попри формальну відсутність заборон, ніхто з інших міст не бажає туди, завітати, окрім протагоніста. Ну й він зрозуміє, чому. Отож так, це прототип для всіх майбутніх книжок і фільмів про «дивне стрьомне ізольоване місто».
«Свято» — історія нащадку давнього народу, який прямує до таємного місця на не менш таємниче святкування, щоб воз’єднатися зі своїми побратимами та посестрами. На порозі будинку (місця зустрічі) його доволі привітно зустрічає старий дідуган із майже нерухомим обличчям, який утім не мовить ані слова. Ключовий витяг: причини деяких речей краще не знати.
«Сторонній» — похмура й символічна оповідка людини, яка все життя жила наодинці в старій кам’яній фортеці, але врешті знайшла вихід у зовнішній світ. Це історія прілої багатолітньої самотності, ізоляції та нерозуміння власної ідентичності. Коротше кажучи, згадайте себе в останні два тижні написання курсової чи дипломної. Ну а цей твір тут згаданий як геловінський не просто так, тож спробуйте.
Український переклад є від Видавництва Жупанського (до речі, перекладав могилянець Остап Українець) і Komubook.
Террі Пратчетт, «Морт»
На перший погляд, Дискосвіт Террі Пратчетта не можна назвати горором. Тим не менш, «Морт» першою книгою з циклу про робочі будні, побут і рутину Смерті (у Пратчетта, до речі, це персонаж чоловічого роду). Водночас, це й одна з перших книг Дискосвіту, і нерідко саме з неї читачі починають знайомство з доробком автора. А Дискосвіт — це і пародія на фентезі, і алюзія на реальний світ: із проблемами підліткового віку, стосунками батьків і дітей, навчанням, працевлаштуванням, переїздом, боротьбою за владу та визнання.
Отож сільський хлопчина-підліток Морт вирушає з батьком на Ярмарок кар’єри (привіт, JCC НаУКМА та Highers). Але, безумовно, Морта запрошує працювати до себе не бондар, не мельник і не столяр, а Смерть. Так, Морт стає помічником особи, чия задача — забирати живі створіння на «той бік». Виявляється, що життя Смерті — не така вже й проста річ: він має займатися садівництвом, доглядати за кіньми, виховувати дочку (також підлітка) Ізабелл, та ще й встигати на «виклики».
Ця книга — іронічна мозаїка дорослішання, набуття відповідальності, закоханості й відданості справі. Ні, «Морт» вас не налякає, але так, занурить в атмосферу фаху Смерті, ліній і пісочних годинників життя, наточеного леза коси. А ще неабияк підніме настрій, надихне вірити в повсякденні дива й іронічно ставитися до себе. Найважливіше: цілком імовірно, що ці харизматичні герої та натхненний післясмак залишаться з вами ще надовго.
Український переклад — «Видавництво Старого Лева».
Усім R.I.P. (read in peace)!
Гарбузовий Налякун
Велика битва
Існують різні назви для позначення ЦЬОГО. У Північній Європі ЦЕ зветься Дикими Ловами, у християн — Апокаліпсисом… У Краї ж втіленням ЦЬОГО є вибори. Як же ЦЕ минуло? Наскільки кепсько битва завершилася для простих душ?
Для нечисті результати такі: слуги графа Дракули не здобули перемоги, тож навряд чи вони зможуть повноцінно служити; союз Опівнічних Покидьків і Злостивих Живоїдів почав активний наступ зі Східного краю — Мордору; шарофіли теж не полишали надії на перемогу, але допомогти їм може лише шара (або хороший терапевт). А наш Роккі зміг зберегти владу над Королівським містом.
Та в битві брали участь не тільки сили зла. Армія Cín Нu (з ельфійської — «Твій Голос») намагалася заявити про себе якнайгучніше, але, на превеликий жаль, мало душ їх почули. Учасники Солідарності Ельдорадо боролися рішуче, але значну перевагу змогли отримати лише в Західних землях.
Чому ж сили зла здобули таку перевагу? Та ж лише тому, що всього-на-всього трохи більше третини від усіх душ долетіли до дільниць… Скоро ми вже побачимо, до чого призведе така інертність.
Битву майже закінчено. Скоро найсильніші зійдуться у двобоях на території всього Краю. Можливо, душі підтримають свої сили хоча б тоді?
Рудий Кіт
© Спудейський вісник, 2020
© Жодна частина цього випуску не може бути відтворена в будь-який спосіб без покликання на першоджерело.
